А Господь далі покликав: Самуїле, Самуїле!
І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене.
А той відказав: Не кликав я, сину мій.
Вернися, лягай.

А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово.

А Господь далі покликав Самуїла третій раз.
І він устав, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене.
І зрозумів Ілій, що то Господь кличе отрока.

І сказав Ілій до Самуїла: Іди, лягай.
І якщо знову покличе тебе, то скажеш: Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе!
І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.

І ввійшов Господь, і став, і покликав, як перед тим: Самуїле, Самуїле!
А Самуїл відказав: Говори, Господи, бо раб Твій слухає!

І сказав Господь до Самуїла: Ось Я зроблю таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвенить в обох вухах його.

Того дня Я виконаю над Ілієм все, що Я говорив про дім його, від початку й до кінця.

І розповім йому, що Я суджу дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.

Тому присягнув Я домом Ілія, що не очиститься гріх Ілієвого дому жертвою та жертвою хлібною навіки.

І лежав Самуїл аж до ранку, і відчинив двері Господнього дому.
А Самуїл боявся розповісти Ілієві про те видіння.

І покликав Ілій Самуїла, та й сказав: Самуїле, сину мій!
А той сказав: Ось я!

І сказав він: Що то за річ, про яку Він говорив до тебе?
Не крий правди передо мною.
Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!

І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним.
А той сказав: Він Господь, нехай зробить те, що добре в очах Його!

І виростав Самуїл, а Господь був із ним, і не опустив ані жодного зо всіх Його слів.

І ввесь Ізраїль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній.

А Господь далі показувався в Шіло, бо Господь явився був у Шіло Самуїлові в слові Господньому.