І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.

І наражав він на небезпеку життя своє, і вбив филистимлянина, і Господь учинив велике спасіння для всього Ізраїля.
Ти це бачив та радів.
І для чого згрішиш ти проти невинної крови, бажаючи вбити Давида безпричинно?

І послухався Саул Йонатанового голосу.
І Саул присягнув: Як живий Господь, не буде той убитий!

І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова.
І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.

А війна була далі.
І вийшов Давид, воював з филистимлянами, та й завдав їм велику поразку, і вони повтікали перед ним.

А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його в руці його, а Давид грав рукою.

А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхилився той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну, а Давид утік, і був урятований тієї ночі.

І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці.
І розповіла Давидові його жінка Мелхола, говорячи: Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий.

І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.

І взяла Мелхола домашнього божка, і поклала до ліжка, а подушку з козячого волосу поклала в головах його, та й прикрила плащем.

І послав Саул посланців, щоб узяти Давида, а вона сказала: Він хворий!

І послав Саул тих посланців побачити Давида, говорячи: Принесіть його в ліжку до мене, щоб забити його!

І ввійшли ті посланці, аж ось у ліжку домашній божок, а в головах його подушка з козячого волосу!

І сказав Саул до Мелхоли: Нащо ти так обманила мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався?
А Мелхола відказала Саулові: Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб́ю тебе!

А Давид утік і врятувався.
І прийшов він до Самуїла до Рами, і розповів йому все, що зробив йому Саул.
І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.

І розповіджено Саулові, говорячи: Ось Давид у Найоті в Рамі.

І послав Саул посланців, щоб узяли Давида.
І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними.
І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.

І розповіли про це Саулові.
І послав він інших посланців, та пророкували також і вони.
А Саул послав посланців ще третіх, та пророкували й вони.

І пішов і він до Рами, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: Де Самуїл та Давид?
А запитаний відказав: Ось у Найоті в Рамі.

І пішов він туди до Найоту в Рамі.
І злинув Божий Дух також на нього, і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.

І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав нагий цілий той день та цілу ніч.
Тому то й говорять: Чи й Саул між пророками?