Одного дня сказав Йонатан, син Саулів, до слуги, свого зброєноші: Ходім, і перейдімо до филистимської залоги, що з того боку.
А батькові своєму він цього не розповів.

А Саул сидів на кінці згір́я під гранатовим деревом, що в Міґроні.
А народу, що з ним, було близько шости сотень чоловіка.

А Ахійя, син Ахітува, брата Іхавода, сина Пінхаса, сина Ілія, священика в Шіло, носив ефода.
А народ не знав, що пішов Йонатан.

А між тими переходами, що Йонатан хотів перейти до филистимської залоги, була зубчаста скеля з цього боку переходу й зубчаста скеля з того боку переходу.
А ім́я одній Боцец, а ім́я другій Сенне.

Один зуб скеля стовп із півночі, навпроти Міхмашу, а один із півдня, навпроти Ґеви.

І сказав Йонатан до слуги, свого зброєноші: Ходім, і перейдімо до сторожі тих необрізаних, може Господь зробить поміч для нас, бо Господеві нема перешкоди спасати через багатьох чи через небагатьох.

І сказав йому його зброєноша: Роби все, що на серці твоїм!
Звертай собі, ось я з тобою, куди хоче серце твоє.

І сказав Йонатан: Ось ми приходимо до тих людей, і покажемось їм.

Якщо вони скажуть до нас так: Стійте тихо, аж ми прийдемо до вас, то ми станемо на своєму місці, і не підіймемося до них.

А якщо вони скажуть так: Підійміться до нас, то підіймемося, бо Господь дав їх у нашу руку.
Це для нас буде знаком.

І вони обидва показалися филистимській сторожі.
І сказали филистимляни: Ось виходять із щілин євреї, що поховалися там.

І люди залоги відповіли Йонатанові та його зброєноші та й сказали: Підіймися до нас, і ми вам щось скажемо!
І сказав Йонатан зброєноші своєму: Підіймайся за мною, бо Господь дав їх у Ізраїлеву руку!

І піднявся Йонатан на руках своїх та на ногах своїх, а за ним його зброєноша.
І падали филистимляни перед Йонатаном, а його зброєноша добивав за ним.

І була перша поразка, що вдарив Йонатан та його зброєноша, близько двадцяти чоловіка, на половині скиби оброблюваного парою волів поля на день.

І стався сполох у таборі, на полі, та в усьому народі.
Залога та нищителі затремтіли й вони.
І задрижала земля, і знявся великий сполох!

І побачили Саулові вартівники в Веніяминовій Ґів́ї, аж ось натовп розпливається, і біжить сюди та туди.

І сказав Саул до народу, що був з ним: Перегляньте й побачте, хто пішов від нас?
І переглянули, аж ось нема Йонатана та його зброєноші.

І сказав Саул до Ахійї: Принеси Божого ковчега!
Бо Божий ковчег був того дня з Ізраїлевими синами.

І сталося, коли Саул говорив до священика, то замішання в филистимському таборі все більшало та ширилось.
І сказав Саул до священика: Спини свою руку!

І зібралися Саул та ввесь народ, що був із ним, і вони пішли аж до місця бою, аж ось меч кожного на його ближнього, замішання дуже велике!

А між филистимлянами, як і давніш, були євреї, що поприходили з ними з табором, і вони теж перейшли, щоб бути з Ізраїлем, що був із Саулом та Йонатаном.

А всі ізраїльтяни, що ховалися в Єфремових горах, почули, що филистимляни втікають, і погналися за ними й вони до бою.

І спас Господь Ізраїля того дня.
А бій перейшов аж за Бет-Евен.

Та ізраїльтянин був пригноблений того дня.
А Саул наклав клятву на народ, говорячи: Проклятий той чоловік, що буде їсти хліб до вечора, поки я пімщуся на своїх ворогах.
І ввесь той народ не їв хліба.

І ввесь народ пішов до лісу, а там був мед на галявині.

І ввійшов народ до того лісу, аж ось струмок меду!
Та ніхто не простяг своєї руки до уст своїх, бо народ боявся присяги.

А Йонатан не чув, коли батько його заприсягнув був народ.
І простягнув він кінець кия, що був у руці його, і вмочив його в стільник меду, та й підніс руку свою до уст своїх.
І роз́яснилися очі йому!

А на це один із народу промовив і сказав: Заприсягаючи, заприсяг твій батько народ, говорячи: Проклятий той чоловік, що буде їсти хліб сьогодні!
І змучився від цього народ.

І сказав Йонатан: Знещасливив мій батько цю землю!
Подивіться но, як роз́яснилися очі мої, коли я скуштував трохи цього меду.

А що, коли б народ сьогодні справді був їв зо здобичі своїх ворогів, що знайшов?
Чи тепер не збільшилася б поразка филистимлян?

І били вони того дня між филистимлянами від Міхмашу аж до Айялону.
А народ дуже змучився.

І кинувся народ на здобич, і позабирали худобу дрібну й худобу велику та телят, та й різали на землю.
І їв народ із кров́ю!

І розповіли Саулові, кажучи: Ось народ грішить проти Господа, їсть із кров́ю!
А той відказав: Зрадили ви!
Прикотіть до мене сьогодні великого каменя.

І сказав Саул: Розійдіться між людьми, та й скажіть їм: Приведіть до нас кожен вола свого, і кожен штуку дрібної худобини, і заріжте тут.
І будете їсти, і не згрішите проти Господа, якщо не будете їсти з кров́ю.
І поприводив увесь народ тієї ночі кожен вола свого своєю рукою, і порізали там.

І збудував Саул жертівника для Господа;
його першого зачав він будувати, як жертівника для Господа.

І сказав Саул: Зійдімо вночі за филистимлянами, та й винищуймо їх аж до ранкового світла, і не полишімо між ними нікого.
А вони сказали: Роби все, що добре в очах твоїх.
А священик сказав: Приступімо тут до Бога!

І запитався Саул Бога: Чи зійти за филистимлянами?
Чи даси їх в Ізраїлеву руку?
Та Він не відповів йому того дня.

І сказав Саул: Зійдіться сюди всі видатні народу, і пізнайте та побачте, у чому стався той гріх сьогодні.

Бо як живий Господь, що допоміг Ізраїлеві, якщо він був хоча б на сині моїм Йонатані, то конче помре він!
Та ніхто не відповів йому з усього народу.

І сказав він до всього Ізраїля: Ви станете на один бік, а я та син мій Йонатан на другий бік.
І сказав той народ до Саула: Зроби, що добре в очах твоїх!

І сказав Саул до Господа, Бога Ізраїля: Дай же тумім!
І був виявлений жеребком Йонатан та Саул, а народ повиходив оправданим.

І сказав Саул: Киньте поміж мною та поміж сином моїм Йонатаном.
І був виявлений Йонатан.

І сказав Саул до Йонатана: Розкажи мені, що ти зробив?
І розповів йому Йонатан і сказав: Я справді скуштував кінцем кия, що був у руці моїй, трохи меду.
Ось я помру за це!

І сказав Саул: Так нехай зробить Бог, і так нехай додасть, що конче помреш, Йонатане!

А народ сказав до Саула: Чи помирати Йонатанові, що зробив оце велике спасіння в Ізраїлі?
Борони Боже!
Як живий Господь, не спаде волосина з голови його на землю, бо з Богом робив він цього дня!
І визволив народ Йонатана, і він не помер.

І відійшов Саул від филистимлян, а филистимляни пішли на своє місце.

І здобув Саул царювання над Ізраїлем, і воював навколо зо всіма своїми ворогами: з Моавом, і з синами Аммона, і з Едомом, і з царями Цови, і з филистимлянами.
І скрізь, проти кого він обертався, мав успіх.

І склав він військо, та й побив Амалика, і врятував Ізраїля з руки грабіжника.

І були в Саула сини: Йонатан, і Їшві, і Малкішуя;
а ім́я двох дочок його: ім́я старшій Мерав, а ім́я молодшій Мелхола.

А ім́я Саулової жінки: Ахіноам, дочка Ахімааца.
А ім́я провідника його війська: Авнер, син Нера, Саулового дядька.

А Кіш батько Саулів, а Нер батько Авнера, син Авіїлів.

І була сильна війна на филистимлян за всіх Саулових днів.
І коли Саул бачив якого чоловіка хороброго та якого сильного, то брав його до себе.