І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йонатаном у Веніяминовій Ґів́ї.
А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх.

І побив Йонатан филистимського намісника, що в Ґеві.
І почули це филистимляни, а Саул засурмив у сурму по всьому Краю, говорячи: Нехай почують євреї!

А ввесь Ізраїль чув, говорячи: Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став ненависним серед филистимлян.
І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу.

А филистимляни були зібрані воювати з Ізраїлем, тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівців, а народу, щодо численности, як піску на морському березі.
І вийшли вони, і таборували в Міхмаші, на схід Бет-Авену.

А Ізраїльтянин побачив, що скрутно йому, що народ був пригноблений, і народ ховався по печерах, і по щілинах, і по скелях, і по льохах та по ямах.

А інші євреї перейшли Йордан до краю Ґада та до Ґілеаду.
А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним.

І чекав він сім день умовленого часу, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґалу, і народ став розбігатися від нього.

І сказав Саул: Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви.
І він приніс цілопалення.

І сталося, як скінчив він приносити цілопалення, то ось приходить Самуїл.
І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його.

І сказав Самуїл: Що ти зробив?
А Саул відказав: Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умовлений час тих днів.
А филистимляни зібралися в Міхмаші.

І я сказав: Тепер филистимляни зійдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав.
І я вирішив, і приніс цілопалення!

І сказав Самуїл до Саула: Ти зробив нерозумне!
Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем.

А тепер царство твоє не буде стояти, Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не виконав, що наказав був тобі Господь.

І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів́ї.
А Саул перелічив народ, що знаходився з ним, близько шости сотень чоловіка.

І Саул і син його Йонатан та народ, що знаходився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филистимляни ж таборували в Міхмаші.

І вийшли руїнники з филистимського табору трьома відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до краю Шуал,

і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині.

А коваля не було по всім Ізраїлевім Краї, бо филистимляни сказали: Щоб не робили євреї меча чи списа!

І сходив увесь Ізраїль до филистимлян гострити кожен свого плуга, і заступа свого, і сокиру свою, і серпа свого,

коли тупилися вістря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли сходити, щоб направити вістря рожна.

І сталося за днів війни, і не знайшлося ані меча, ані списа в руці всього народу, що був з Саулом та з Йонатаном, та був знайдений тільки для Саула та для сина його Йонатана.

І вийшла филистимська залога до переходу Міхмашу.