Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
1Ездр.
Неем.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Іс.
Єр.
Плач.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
22:1
22:9
22:10
22:12
22:13
см.:2Пар.18:12;
22:15
см.:2Пар.18:14;
22:16
см.:2Пар.18:15;
22:18
см.:2Пар.18:17;
22:20
22:25
см.:2Пар.18:24;
22:26
22:28
22:29
см.:2Пар.18:28;
22:30
см.:2Пар.18:29;
22:31
22:32
см.:2Пар.18:31;
22:33
22:34
см.:2Пар.18:33;
22:36
22:37
22:38
см.:3Цар.21:19;
22:40
22:42
22:46
см.:3Цар.15:12;
22:51
22:52
см.:3Цар.15:26;
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
І прожили вони три роки, і не було війни між Сирією та між Ізраїлем.
І сталося третього року, і зійшов Йосафат, цар Юдин, до Ізраїлевого царя.
І сказав Ізраїлів цар до своїх слуг: Чи ви знаєте, що ґілеадський Рамот наш?
А ми мовчимо, замість того, щоб забрати його з руки сирійського царя.
А ми мовчимо, замість того, щоб забрати його з руки сирійського царя.
І сказав він до Йосафата: Чи ти підеш зо мною на війну до ґілеадського Рамоту?
А Йосафат відказав: Я як ти, народ мій як народ твій, мої коні як твої коні!
А Йосафат відказав: Я як ти, народ мій як народ твій, мої коні як твої коні!
І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!
І зібрав Ізраїлів цар пророків, близько чотирьох сотень чоловіка, та й сказав до них: Чи йти мені на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати?
А ті відказали: Іди, а Господь дасть його в цареву руку.
А ті відказали: Іди, а Господь дасть його в цареву руку.
І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і вивідаємо від нього.
І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб від нього вивідати Господа.
Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а тільки зле.
Це Міхей, син Їмлин.
А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить так!
Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а тільки зле.
Це Міхей, син Їмлин.
А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить так!
І покликав Ізраїлів цар одного євнуха, і сказав: Приведи скоріш Міхея, Їмлиного сина!
І цар Ізраїлів та цар Юдин сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати при вході до брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.
А Седекія, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш побивати сиріян аж до вигублення їх!
І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і пощастить тобі, і Господь дасть його в цареву руку.
А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусто звіщають цареві добро.
Нехай же буде слово твоє, як слово кожного з них, і ти говоритимеш добре.
Нехай же буде слово твоє, як слово кожного з них, і ти говоритимеш добре.
І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже мені Господь, я те говоритиму!
І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи підемо на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехаємо?
А той відказав йому: Вийди, і пощастить тобі, і Господь дасть у цареву руку.
А той відказав йому: Вийди, і пощастить тобі, і Господь дасть у цареву руку.
І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім́я Господа?
А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов овець, що не мають пастуха.
І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого.
І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого.
І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?
А Міхей відказав: Тому послухай Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло при Ньому з правиці Його та з лівиці Його.
І сказав Господь: Хто намовить Ахава, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті?
І говорив той так, а той говорив так.
І говорив той так, а той говорив так.
І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його!
І сказав йому Господь: Чим?
І сказав йому Господь: Чим?
А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків.
А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш;
вийди та й зроби так!
А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш;
вийди та й зроби так!
А тепер оце Господь дав духа неправди в уста всіх оцих пророків, а Господь говорив на тебе лихе…
І підійшов Седекія, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?
А Міхей сказав: Ось ти побачиш це, коли вбіжиш до найдальшої кімнати, щоб сховатися.
І сказав Ізраїлів цар: Візьми Міхея, і відведи до Амона, начальника міста, та до Йоаша, царевого сина,
та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в́язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.
А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене!
І до того сказав: Слухайте це, всі народи!
І до того сказав: Слухайте це, всі народи!
І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.
І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся, і піду на бій, а ти вбери свої царські шати!
І перебрався Ізраїлів цар, і пішов на бій.
І перебрався Ізраїлів цар, і пішов на бій.
А сирійський цар наказав керівникам своїх колесниць, тридцятьом і двом, говорячи: Не будете воювати з малим та з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем.
І сталося, як керівники колесниць побачили Йосафата, то вони сказали: Це дійсно Ізраїлів цар!
І зайшли на нього, щоб воювати, а Йосафат закричав.
І зайшли на нього, щоб воювати, а Йосафат закричав.
І сталося, як керівники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.
А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв́язанням пояса та між панцерем.
А той сказав своєму візникові: Поверни назад, і виведи мене з табору, бо я ранений…
А той сказав своєму візникові: Поверни назад, і виведи мене з табору, бо я ранений…
І знявся бій того дня, а цар був поставлений на колесниці проти Сирії, і помер увечорі.
І кров із рани текла в колесницю.
І кров із рани текла в колесницю.
А як сонце заходило, нісся крик у таборі такий: Кожен до міста свого, і кожен до краю свого!
І помер цар, і був привезений до Самарії.
І поховали царя в Самарії.
І поховали царя в Самарії.
І полоскали колесницю над ставом у Самарії, і пси лизали його кров, а блудниці мили своє тіло, за словом Господнім, що Він говорив.
А решта Ахавових діл, і все, що він зробив був, і дім зо слонової кости, що він збудував, і всі міста, які він побудував, отож вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
І спочив Ахав із батьками своїми, а замість нього зацарював син його Ахазія.
А Йосафат, Асин син, зацарював над Юдою в четвертому році Ахава, царя Ізраїлевого.
Йосафат був віку тридцяти й п́яти літ, коли він зацарював, і двадцять і п́ять літ царював в Єрусалимі.
А ім́я його матері Азува, дочка Шілхи.
А ім́я його матері Азува, дочка Шілхи.
І ходив він усією дорогою батька свого Аси, і не збочував із неї, щоб чинити добре в Господніх очах.
Тільки пагірки не були понищені, народ іще приносив жертви й кадив на пагірках.
Тільки пагірки не були понищені, народ іще приносив жертви й кадив на пагірках.
І Йосафат замирив з Ізраїлевим царем.
А решта Йосафатових діл та лицарськість його, що він чинив був та як воював, отож вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
А решту блудодіїв, що позоставалися за днів його батька Аси, він вигубив із Краю.
А царя не було в Едомі, був намісник царів.
А Йосафат наробив був таршіських кораблів, щоб піти до Офіру по золото, та не пішов, бо порозбивалися кораблі при Ецйон-Ґевері.
Тоді сказав Ахазія, син Ахавів, до Йосафата: Нехай підуть на кораблях мої раби з рабами твоїми.
Та Йосафат не захотів.
Та Йосафат не захотів.
І спочив Йосафат із своїми батьками.
І був він похований в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Єгорам.
І був він похований в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Єгорам.
Ахазія, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, в сімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював над Ізраїлем два роки.
І робив він лихе в Господніх очах, і ходив дорогою батька свого й дорогою своєї матері, та дорогою Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
І служив він Ваалові, і вклонявся йому, та й гнівив Господа, Бога Ізраїлевого, усе так, як робив його батько.