І сталося по році, того часу, як царі виходили на війну, то Йоав повів військову силу, та й нищив аммонітський край.
І прийшов він і обліг Раббу, а Давид сидів в Єрусалимі.
І побив Йоав Раббу, і зруйнував її.

І зняв Давид корону їхнього царя з голови його, і знайшов, що вага її талант золота, а на ній каміння дорогоцінне, і була покладена вона на голову Давидову!
І він виніс дуже багато здобичі з того міста.

А народ, що був у ньому, повиводив, і перетинав їх пилками, і забивав залізними долотами та сокирами…
І так робив Давид усім аммонітським містам.
І вернувся Давид та ввесь народ до Єрусалиму.

І сталося по тому, і була війна в Ґезері з филистимлянами.
Тоді хушанин Сіббехай убив Сіппая, з Рефаєвих нащадків, і вони були поконані.

І була ще війна з филистимлянами, і Елханан, син Яірів, побив Лахмі, брата ґатянина Ґоліята, а держак списа його був, як ткацький вал!

І була ще війна в Ґаті.
А там був чоловік великого зросту, що мав по шість пальців, усього двадцять і чотири.
І він також був із нащадків Рефая.

І зневажав він Ізраїля, та забив його Йонатан, син Шім́ї, Давидового брата.

Ці також походили від Рефая в Ґаті, і попадали вони від руки Давида та від руки його слуг.