І почули филистимляни, що Давид був помазаний на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни, щоб шукати Давида.
А Давид почув про це, і вийшов проти них.

А филистимляни прийшли й стали таборами в долині Рефаїм.

І питався Давид у Бога, говорячи: Чи виходити на филистимлян, і чи даси Ти їх в руку мою?
І відказав йому Господь: Вийди, і Я дам їх у руку твою.

І зійшли вони до Баал-Пераціму, і Давид побив їх там.
І сказав Давид: Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прорив води!
Тому назвали ім́я того місця: Баал-Перацім!

А вони позоставили там богів своїх, і Давид наказав, і вони були спалені в огні.

А филистимляни ще отаборилися в долині.

А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: Не підеш за ними, а поверни від них, і прибудеш до них з-навпроти бальзамового ліска.

І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верховіттях бальзамових дерев, тоді вийдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филистимський табір.

І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филистимський табір від Ґів́ону аж до Ґезеру.

І неслося Давидове ім́я по всіх краях, а Господь дав, що всі народи боялись його.